витребування

Значення в інших словниках

1. витребування — ви́требування іменник середнього роду канц. Орфографічний словник української мови
2. витребування — -я, с. Дія за знач. витребувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витребування — ВИ́ТРЕБУВАННЯ, я, с., канц. Дія за знач. ви́требувати 1. Справи у спорах про право власності на майно або витребування майна з чужого незаконного володіння розглядають місцеві арбітражні суди за місцезнаходженням майна (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах