витребенькувати
ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Виявляти примхи, вигадувати що-небудь; вередувати.
Ну, годі витребенькувати! Слухай сюди (Барв., Опов.., 1902, 86);
— Кожна дівка, поки не вийшла заміж, то й добра, а як зв’язали руки, то зараз і почне витребенькувати… І те не так, і друге не по ній!.. (Мирний, II, 1954, 244).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- витребенькувати — витребе́нькувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- витребенькувати — -ую, -уєш, недок., розм. Виявляти примхи, вигадувати що-небудь; вередувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- витребенькувати — ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Виявляти примхи, вигадувати що-небудь; вередувати. Ну, годі витребенькувати! Слухай сюди (Ганна Барвінок); – Кожна дівка, поки не вийшла заміж, то й добра, а як зв'язали руки, то зараз і почне витребенькувати... Словник української мови у 20 томах
- витребенькувати — див. вередувати; лінитися; пустувати Словник синонімів Вусика
- витребенькувати — ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- витребенькувати — Витребенькувати, -кую, -єш гл. Прихотничать, привередничать. Словник української мови Грінченка