1. Словник української мови у 20 томах

витребенькувати

ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.

Виявляти примхи, вигадувати що-небудь; вередувати.

Ну, годі витребенькувати! Слухай сюди (Ганна Барвінок);

– Кожна дівка, поки не вийшла заміж, то й добра, а як зв'язали руки, то зараз і почне витребенькувати... І те не так, і друге не по ній!.. (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витребенькувати — витребе́нькувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. витребенькувати — -ую, -уєш, недок., розм. Виявляти примхи, вигадувати що-небудь; вередувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витребенькувати — див. вередувати; лінитися; пустувати Словник синонімів Вусика
  4. витребенькувати — ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. витребенькувати — ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Виявляти примхи, вигадувати що-небудь; вередувати. Ну, годі витребенькувати! Слухай сюди (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
  6. витребенькувати — Витребенькувати, -кую, -єш гл. Прихотничать, привередничать. Словник української мови Грінченка