витребенькувати

Витребенькувати, -кую, -єш

гл. Прихотничать, привередничать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витребенькувати — витребе́нькувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. витребенькувати — -ую, -уєш, недок., розм. Виявляти примхи, вигадувати що-небудь; вередувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витребенькувати — ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Виявляти примхи, вигадувати що-небудь; вередувати. Ну, годі витребенькувати! Слухай сюди (Ганна Барвінок); – Кожна дівка, поки не вийшла заміж, то й добра, а як зв'язали руки, то зараз і почне витребенькувати... Словник української мови у 20 томах
  4. витребенькувати — див. вередувати; лінитися; пустувати Словник синонімів Вусика
  5. витребенькувати — ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. витребенькувати — ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Виявляти примхи, вигадувати що-небудь; вередувати. Ну, годі витребенькувати! Слухай сюди (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах