Великий тлумачний словник сучасної мови

витрутити

ви́трутити

див. витручувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. витрутити — ви́трутити дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. витрутити — Ви́трутити, перен. Вивести, вибити. ● Витрутити з рівноваги — вивести з рівноваги. Волохи, навпаки, заохочені усьпіхами румуньского королівства в балканьскій кампанії гордо підняли голову вгору і лагодили ся перебрати керму в краю в свої руки.  Українська літературна мова на Буковині
  3. витрутити — ВИ́ТРУТИТИ див. витру́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. витрутити — Виштовхати  Словник застарілих та маловживаних слів
  5. витрутити — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. витрутити — ВИ́ТРУТИТИ див. витру́чувати.  Словник української мови в 11 томах