витрутити —
ви́трутити дієслово доконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
витрутити —
Ви́трутити, перен. Вивести, вибити. ● Витрутити з рівноваги — вивести з рівноваги. Волохи, навпаки, заохочені усьпіхами румуньского королівства в балканьскій кампанії гордо підняли голову вгору і лагодили ся перебрати керму в краю в свої руки.
Українська літературна мова на Буковині
витрутити —
див. витручувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
витрутити —
ВИ́ТРУТИТИ див. витру́чувати.
Словник української мови у 20 томах
витрутити —
Виштовхати
Словник застарілих та маловживаних слів
витрутити —
ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови