витрутити
Ви́трутити, перен. Вивести, вибити.
● Витрутити з рівноваги — вивести з рівноваги. Волохи, навпаки, заохочені усьпіхами румуньского королівства в балканьскій кампанії гордо підняли голову вгору і лагодили ся перебрати керму в краю в свої руки. А тут приходить ся знести невдачу з вікарієм. Се витрутило їх з рівноваги (Звідомл., 1914, 59)
// пол. wytrącić z równowagi — вивести з рівноваги.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.