витручений

ви́тручений

-а, -е, діал.

Дієприкм. пас. мин. ч. до витрутити.

Значення в інших словниках

1. витручений — ви́тручений дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. витручений — ВИ́ТРУЧЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до ви́трутити. [Таня:] Я хіба Не витручена з-між людей, хіба Не нап'ятнована знаком погорди? (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. витручений — ВИ́ТРУЧЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́трутити. [Таня:] Я хіба Не витручена з-між людей, хіба Не нап’ятнована знаком погорди..? (Фр., IX, 1952, 23).  Словник української мови в 11 томах