витручений
ВИ́ТРУЧЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́трутити.
[Таня:] Я хіба Не витручена з-між людей, хіба Не нап’ятнована знаком погорди..? (Фр., IX, 1952, 23).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́ТРУЧЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́трутити.
[Таня:] Я хіба Не витручена з-між людей, хіба Не нап’ятнована знаком погорди..? (Фр., IX, 1952, 23).
Словник української мови (СУМ-11)