виучувати

виу́чувати

-ую, -уєш, недок., виучити, -чу, -чиш, док., перех.

Те саме, що вивчати 3).

Значення в інших словниках

1. виучувати — виу́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виучувати — (лекцію) заучувати, шк. визуджувати; (кого) вишколювати, вивчати, навчати.  Словник синонімів Караванського
3. виучувати — ВИУ́ЧУВАТИ див. вивча́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. виучувати — ВИВЧА́ТИ (прочитуючи що-небудь, намагатися запам'ятати), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ЗАВЧА́ТИ, ЗАУ́ЧУВАТИ, ВИУ́ЧУВАТИ, РОЗУ́ЧУВАТИ, ЗУБРИ́ТИ розм., ВИЗУ́БРЮВАТИ розм., ВИЗУ́ДЖУВАТИ розм., ТОВКТИ́ розм. рідко (механічно). — Док.  Словник синонімів української мови
5. виучувати — Виу́чувати, -чую, -чуєш, -чує  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. виучувати — ВИУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́УЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Те саме, що вивча́ти 3. [Степан:] Мені Антон Спиридонович совітують виучувать бумаги напам’ять (К.  Словник української мови в 11 томах