Великий тлумачний словник сучасної мови

вичитаний

ви́читаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вичитати 2), 4).

|| вичитано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вичитаний — ви́читаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. вичитаний — ВИ́ЧИТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́читати 1–3, 6. Перед її уявою поставали дуже зворушливі сцени, вичитані переважно з повістей (Н. Кобринська); Чернишеві пригадались вичитані в дитинстві фантазії про далеке майбутнє (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. вичитаний — ВИ́ЧИТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́читати 2, 4. Перед її уявою поставали дуже зворушливі сцени, вичитані переважно з повістей (Кобр., Вибр., 1954, 101); Чернишеві пригадались вичитані в дитинстві фантазії про далеке майбутнє (Гончар, І, 1954, 112).  Словник української мови в 11 томах
  4. вичитаний — Ви́читаний, -а, -е Зачитанный. А книжку як розгорнув, — дивлюсь — «Кобзарь», та вже дуже вичитаний. О. 1861. VII. 6.  Словник української мови Грінченка