вишка
ви́шка
-и, ж.
1》 Надбудова зверху над спорудою.
2》 Висока вузька дерев'яна або металева споруда на стовпах, призначена для спостережень, стрибків у воду і т. ін. або для укріплення чи розміщення чого-небудь (свердел, радіо і телевізійних приймально-передавальних апаратів і т. ін.) на певній висоті над землею. Нафтова вишка.
3》 розм. Вища міра покарання (розстріл).
Великий тлумачний словник сучасної української мови