Великий тлумачний словник сучасної мови

вишкварки

ви́шкварки

-рок, мн. (одн. вишкварка, -и, ж. і рідше вишкварок, -рка, ч.), розм.

1》 Добре просмажені шматочки сала і залишки від сала після витоплення з нього жиру.

2》 перен., зневажл. Про надто гарячу в поведінці людину.

|| Про слабосилу, мізерну людину.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вишкварки — ви́шкварки множинний іменник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. вишкварки — ВИ́ШКВАРКИ, рок і рідше рків, мн. (одн. ви́шкварка, и, ж. і рідше ви́шкварок, рка, ч.). 1. Добре просмажені шматочки сала й залишки від сала після витоплення з нього жиру. В хаті було тихо, тільки в печі на жару шкварчала ринка з вишкварками (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. вишкварки — див. залишок  Словник синонімів Вусика
  4. вишкварки — зроби́ти ви́шкварки з кого. Суворо покарати кого-небудь. От князь і розлютувавсь: — Ти,— каже,— усіх вилічував, а моєї дочки не хочеш? От тобі строку одні сутки (одна доба). Як не виженеш чорта, то я з тебе зроблю вишкварки (О. Стороженко).  Фразеологічний словник української мови
  5. вишкварки — ВИ́ШКВАРКИ, рок, мн. (одн. ви́шкварка, и, ж. і рідше ви́шкварок, рка, ч.), розм. 1. Добре просмажені шматочки сала і залишки від сала після витоплення з нього жиру. В хаті було тихо, тільки в печі на жару шкварчала ринка з вишкварками (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах