вишкварки
ви́шкварки
-рок, мн. (одн. вишкварка, -и, ж. і рідше вишкварок, -рка, ч.), розм.
1》 Добре просмажені шматочки сала і залишки від сала після витоплення з нього жиру.
2》 перен., зневажл. Про надто гарячу в поведінці людину.
|| Про слабосилу, мізерну людину.
Великий тлумачний словник сучасної української мови