вищирений

ви́щирений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вищирити.

Значення в інших словниках

1. вищирений — ви́щирений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вищирений — ВИ́ЩИРЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до ви́щирити. Трохи підняті краї каменя здавалися нашорошеними вухами тварини, а найвужча частина його .. була точнісінькою копією кабанячого рила з грізно вищиреними іклами (М.  Словник української мови у 20 томах
3. вищирений — ВИ́ЩИРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́щирити. Гавкнуло, як із бочки, — і кудлатий собацюга летів із-за куща на Якова з вищиреними зубами (Вас., II, 1959, 63).  Словник української мови в 11 томах