влучати
влуча́ти
(улучати), -аю, -аєш, недок., влучити (улучити), -чу, -чиш, док.
1》 у кого – що.Кидаючи, спрямовуючи що-небудь у ціль, досягати її; попадати.
|| розм. Бити когось чим-небудь; ударяти.
2》 тільки док., перен. Вибрати найбільш слушний момент для здійснення чогось.
3》 перен., розм. Досягати мети.
Великий тлумачний словник сучасної української мови