1. Великий тлумачний словник сучасної мови

влучати

влуча́ти

(улучати), -аю, -аєш, недок., влучити (улучити), -чу, -чиш, док.

1》 у кого – що.Кидаючи, спрямовуючи що-небудь у ціль, досягати її; попадати.

|| розм. Бити когось чим-небудь; ударяти.

2》 тільки док., перен. Вибрати найбільш слушний момент для здійснення чогось.

3》 перен., розм. Досягати мети.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. влучати — влуча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. влучати — <�УЛУЧАТИ> вціляти, поціляти, втрапляти, сов. попадати; дк. ВЛУЧИТИ, вгатити, вліпити. Словник синонімів Караванського
  3. влучати — ВЛУЧА́ТИ (УЛУЧА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ), чу, чиш, док. 1. у кого – що і без дод. Кидаючи, спрямовуючи що-небудь у ціль, досягати її; попадати. Словник української мови у 20 томах
  4. влучати — див. цілитися Словник синонімів Вусика
  5. влучати — влуча́ти (би́ти) / влучи́ти в (са́му) то́чку (в (са́ме) о́ко). Говорити, висловлювати і т. ін. те, що потрібне, доречне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. Артилеристи бачили цю людину вперше. Спочатку висміювали її дикий вигляд.. Фразеологічний словник української мови
  6. влучати — ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  7. влучати — Влуча́ти, -ча́ю, -ча́єш; влучи́ти, влу́чу, -чиш, -чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. влучати — ВЛУЧА́ТИ (УЛУЧА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ), чу, чиш, док. 1. у кого — що. Кидаючи, спрямовуючи що-небудь у ціль, досягати її; попадати. Словник української мови в 11 томах