1. Великий тлумачний словник сучасної мови

влучений

влу́чений

(улучений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до влучити (улучити) 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. влучений — влу́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. влучений — ВЛУ́ЧЕНИЙ (УЛУ́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до влу́чити 1. Комаров пробіг ще кілька десятків кроків і клякнув до мерзлої землі, влучений під саму лопатку (У. Самчук); Впав перед Романом якийсь боєць, влучений розривною кулею в голову (О. Словник української мови у 20 томах
  3. влучений — ВЛУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до влу́чити 1. Впав перед Романом якийсь боєць, влучений розривною кулею в голову (Гончар, III, 1959, 140). Словник української мови в 11 томах