1. Великий тлумачний словник сучасної мови

влучення

влу́чення

(улучення), -я, с.

Дія за знач. влучити (улучити) 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. влучення — влу́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. влучення — ВЛУ́ЧЕННЯ (УЛУ́ЧЕННЯ), я, с. Дія за знач. влу́чити 1. Богдан зробив майже неможливе. Він збив із своєї зенітки рукав [повітряна мішень у вигляді рукава] на такій висоті, на якій прямі влучення не передбачаються (Р. Словник української мови у 20 томах
  3. влучення — ВЛУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. влу́чити 1. Словник української мови в 11 томах