1. Словник української мови в 11 томах

влучення

ВЛУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. влу́чити 1.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. влучення — влу́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. влучення — (улучення), -я, с. Дія за знач. влучити (улучити) 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. влучення — ВЛУ́ЧЕННЯ (УЛУ́ЧЕННЯ), я, с. Дія за знач. влу́чити 1. Богдан зробив майже неможливе. Він збив із своєї зенітки рукав [повітряна мішень у вигляді рукава] на такій висоті, на якій прямі влучення не передбачаються (Р. Словник української мови у 20 томах