Великий тлумачний словник сучасної мови

вовча

вовча́

-ати, с.

Маля вовчиці.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вовча — вовча́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. вовча — ВОВЧА́, а́ти, с. Маля вовчиці. Тулився він [Михайлик] до матері й недовірливо поблискував на ченців очима зацькованого вовчати (З. Тулуб); Несіть сюди побільше хмизу, Підсмалимо оцих вовчат в кострищі (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. вовча — див. вовк  Словник синонімів Вусика
  4. Вовча — Во́вча, -вчі, -вчею (а не Вовча́нськ); вовча́нський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вовча — ВОВЧА́, а́ти, с. Маля вовчиці. Тулився він [Михайлик] до матері й недовірливо поблискував на ченців очима зацькованого вовчати (Тулуб, Людолови, І, 1957, 312).  Словник української мови в 11 томах
  6. вовча — Вовча́, -ча́ти с. Волченокъ. Рудч. Ск. І. 12L.  Словник української мови Грінченка