Великий тлумачний словник сучасної мови

вогнестійкий

вогнестійки́й

огнестійкий, -а, -е, спец.

Який не піддається дії вогню, здатний витримати високу температуру. Вогнестійкі матеріали.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вогнестійкий — вогнестійки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. вогнестійкий — Вогнетривкий  Словник чужослів Павло Штепа
  3. вогнестійкий — ВОГНЕСТІЙКИ́Й, а́, е́. Який не піддається дії вогню; здатний витримати високу температуру. Покриття ізоляції вільної поверхні каналу вогнестійкими фарбами обмежує розповсюдження полум'я (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. вогнестійкий — ВОГНЕСТІЙКИ́Й, а́, е́, спец. Який не піддається дії вогню, здатний витримати високу температуру. Вогнестійка завіса відділяє сцену від залу глядачів (Рад. Укр., 28.VI 1951, 3); Цемент, з’єднаний з азбестом, набуває нових чудових властивостей.  Словник української мови в 11 томах