вогнестійкий
ВОГНЕСТІЙКИ́Й, а́, е́, спец. Який не піддається дії вогню, здатний витримати високу температуру.
Вогнестійка завіса відділяє сцену від залу глядачів (Рад. Укр., 28.VI 1951, 3);
Цемент, з’єднаний з азбестом, набуває нових чудових властивостей. Вироби з нього.. міцні, вологонепроникні, вогнестійкі (Роб. газ., 13.XI 1964, 1).
Словник української мови (СУМ-11)