Значення в інших словниках
-
возик —
во́зик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
возик —
ВО́ЗИК, а, ч. 1. Зменш. до віз 1. Того ж дня виїхав возик з міста у Кармелеве село і повіз туди додому його сім'ю (Марко Вовчок); Я їхав ..
Словник української мови у 20 томах
-
возик —
(-а) ж.; мол. Автомобіль, таксі. Бурмило піймав "возика" і вони поїхали на Богунію (В. Врублевський, Замах на генсека).
Словник жарґонної лексики української мови
-
возик —
Во́зик, -ка, на -ку; -зики, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
возик —
ВО́ЗИК, а, ч. 1. Зменш. до віз¹ 1. Того ж дня виїхав возик з міста у Кармелеве село і повіз туди додому його сім’ю (Вовчок, І, 1955, 364); Антон попросив у кума невеликого, на одного коня, возика й почав накладати гній (Чорн., Визвол. земля, 1959, 46).
Словник української мови в 11 томах
-
возик —
Возик, -ка м. ум. отъ віз.
Словник української мови Грінченка