возитися
вози́тися
вожуся, возишся, недок.
1》 Їздити з ким-, чим-небудь, возити кого-, що-небудь.
2》 біля (коло) кого – чого, розм. Займатися якоюсь клопітною справою; вовтузитися.
|| з ким – чим. Повільно й довго робити щось, займатися ким-, чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови