войовничий
войовни́чий
-а, -е.
1》 Який прагне або схильний воювати.
|| Спрямований на розв'язання війни.
2》 перен. Який веде непримиренну боротьбу з ким-, чим-небудь.
|| Який виражає, виявляє готовність до сутички, суперечки, бійки. Войовничий запал.
Великий тлумачний словник сучасної української мови