Великий тлумачний словник сучасної мови

воловник

воло́вник

-а, ч.

Те саме, що воловня.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. воловник — воло́вник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. воловник — ВОЛО́ВНИК, а, ч. 1. Те саме, що воло́вня. Прокидаються помалу і Василеві батьки. Вони обоє працюють на постійній: батько на воловнику, мати біля корів – зморюються щодня, важко вставати (Григір Тютюнник). 2. Те саме, що волові́д...  Словник української мови у 20 томах
  3. воловник — ВОЛО́ВНЯ (будівля для утримання волів), ВОЛО́ВНИК. Тепер землянки були майже непомітні за кошарами, воловнею та іншими господарськими будівлями (О. Гончар); Підпал воловника обурив не тільки актив, але й переважну більшість колгоспників (Є. Кротевич).  Словник синонімів української мови
  4. воловник — ВОЛО́ВНИК, а, ч. Те саме, що воло́вня. Підпал воловника обурив не тільки актив, але й переважну більшість колгоспників (Крот., Сини.., 1948, 198).  Словник української мови в 11 томах