володіти
володі́ти
-ію, -ієш, недок., ким, чим.
1》 Мати що-небудь у своїй власності.
|| Мати певну обдарованість, відзначатися чимось (голосом і т. ін.).
2》 також без додатка. Те саме, що володарювати.
3》 перен. Мати можливість підкоряти когось своєму впливові, своїй волі.
|| Опановувати, охоплювати когось (про думки, почуття).
4》 Уміти діяти, користуватися чим-небудь.
|| Добре знати що-небудь.
Володіти пером — пишучи, майстерно викладати свої думки.
5》 Бути спроможним рухати частинами свого тіла.
Володіти собою — уміти стримувати себе, триматися врівноважено, спокійно.
Великий тлумачний словник сучасної української мови