волохатий

волоха́тий

-а, -е.

1》 Оброслий, покритий густим волоссям.

|| Який має довгу густу вовну.

2》 Дуже настовбурчений, розпатланий, скуйовджений (про пасма волосся на голові тощо).

3》 З довгим густим ворсом (про хутро, тканини й вироби з них).

4》 перен., розм. З густими гілками, листям, шпильками і т. ін., які стирчать у різні боки.

5》 перен. Який має невиразні контури, поверхню.

Значення в інших словниках

1. волохатий — (з густим невпорядкованим волоссям) кошлатий, косматий, мохнатий, (скуйовджений) пелехатий, патлатий, кудлатий.  Словник синонімів Полюги
2. волохатий — волоха́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. волохатий — Кудлатий, патлатий, кошлатий, пелехатий; (- брови) стріхатий, розпатланий, скуйовджений, скудовчений; (- тканину) ворсистий; (килим) ворсовий; (туман) неокреслений, невиразний, нечіткий.  Словник синонімів Караванського
4. волохатий — [волохатией] м. (на) -тому /-т'ім, мн. -т'і  Орфоепічний словник української мови
5. волохатий — ВОЛОХА́ТИЙ, а, е. 1. Оброслий, покритий густим волоссям. Заревла Сивоборода, волохата Рідня Саулова пузата (Т. Шевченко); На мить Черниш заглядів Сагайду, що майнув у розпанаханій гімнастьорці, з оголеними волохатими грудьми (О.  Словник української мови у 20 томах
6. волохатий — див. кошлатий  Словник синонімів Вусика
7. волохатий — ВОЛОХА́ТИЙ (з густим волоссям, вовною, волосками; з ворсою на поверхні); МОХНА́ТИЙ розм.; МАХРО́ВИЙ, ВОРСИ́СТИЙ, ВОРСЯНИ́Й, КОШЛА́ТИЙ (з густою ворсою, утвореною нитковими петлями).  Словник синонімів української мови
8. волохатий — ВОЛОХА́ТИЙ, а, е. 1. Оброслий, покритий густим волоссям. А вона [гусінь] лізла по ньому бридка, волохата і лоскотала плече (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
9. волохатий — Волохатий, -а, -е Мохнатый, косматый, обросшій волосами, перьями. Ходить голуб коло хати сивий, волохатий. Мет. 11. Хто волохатий, той буде багатий. Ном. № 307. Кіт волохатий.  Словник української мови Грінченка