воронятко

вороня́тко

-а, с.

Зменш.-пестл. до вороня.

Значення в інших словниках

1. воронятко — вороня́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. воронятко — ВОРОНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до вороня́. Коли вже з'явилися маленькі воронятка, розкидали охоронники гнізда (М. Малиновська).  Словник української мови у 20 томах
3. воронятко — ВОРОНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до вороня́.  Словник української мови в 11 томах
4. воронятко — Вороня, -няти с. Вороненокъ. ум. воронятко.  Словник української мови Грінченка