Орфографічний словник української мови

воронятко

вороня́тко

іменник середнього роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. воронятко — -а, с. Зменш.-пестл. до вороня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. воронятко — ВОРОНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до вороня́. Коли вже з'явилися маленькі воронятка, розкидали охоронники гнізда (М. Малиновська).  Словник української мови у 20 томах
  3. воронятко — ВОРОНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до вороня́.  Словник української мови в 11 томах
  4. воронятко — Вороня, -няти с. Вороненокъ. ум. воронятко.  Словник української мови Грінченка