воронятко

Вороня, -няти

с. Вороненокъ. ум. воронятко.

Значення в інших словниках

1. воронятко — вороня́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. воронятко — -а, с. Зменш.-пестл. до вороня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. воронятко — ВОРОНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до вороня́. Коли вже з'явилися маленькі воронятка, розкидали охоронники гнізда (М. Малиновська).  Словник української мови у 20 томах
4. воронятко — ВОРОНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до вороня́.  Словник української мови в 11 томах