воронятко
Вороня, -няти
с. Вороненокъ. ум. воронятко.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воронятко — вороня́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- воронятко — -а, с. Зменш.-пестл. до вороня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- воронятко — ВОРОНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до вороня́. Коли вже з'явилися маленькі воронятка, розкидали охоронники гнізда (М. Малиновська). Словник української мови у 20 томах
- воронятко — ВОРОНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до вороня́. Словник української мови в 11 томах