воронятко
ВОРОНЯ́ТКО, а, с.
Зменш.-пестл. до вороня́.
Коли вже з'явилися маленькі воронятка, розкидали охоронники гнізда (М. Малиновська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воронятко — вороня́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- воронятко — -а, с. Зменш.-пестл. до вороня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- воронятко — ВОРОНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до вороня́. Словник української мови в 11 томах
- воронятко — Вороня, -няти с. Вороненокъ. ум. воронятко. Словник української мови Грінченка