воронятко
вороня́тко
іменник середнього роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воронятко — -а, с. Зменш.-пестл. до вороня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- воронятко — ВОРОНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до вороня́. Коли вже з'явилися маленькі воронятка, розкидали охоронники гнізда (М. Малиновська). Словник української мови у 20 томах
- воронятко — ВОРОНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до вороня́. Словник української мови в 11 томах
- воронятко — Вороня, -няти с. Вороненокъ. ум. воронятко. Словник української мови Грінченка