Значення в інших словниках
-
ворочок —
во́рочок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
ворочок —
ВО́РОЧОК, чка, ч. Зменш. до во́рок. Продасть горщик масла жінка І ворочок сиру (П. Чубинський); Грабовський розв'язав ворочок землистого кольору, наготований Василиною Марківною, і кинув дві пучки чаю в казанок (М. Сиротюк); Стрельбицький покликав тата і подав йому ворочок муки (Р. Іваничук).
Словник української мови у 20 томах
-
ворочок —
ВО́РОЧОК, чка, ч. Зменш. до во́рок. Продасть горщик масла жінка І ворочок сиру (Чуб., V, 1874, 581); Артем витягнув невеличкий ворочок і дав його хлопчикові (Шиян, Гроза.., 1956, 58).
Словник української мови в 11 томах
-
ворочок —
Ворочок, -чка м. ум. отъ ворок.
Словник української мови Грінченка