Значення в інших словниках
-
ворс —
ворс іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
ворс —
ВОРС, у, ч., рідше ВО́РСА, и, ж. Густий пушок із коротких волокон на поверхні деяких тканин. На .. барабанах сукно хватали довгі ряди ворсильних колючих шишок і наводили на йому [ньому] блискучу ворсу (І.
Словник української мови у 20 томах
-
ворс —
ви́терти во́рсу кому. Побити, жорстоко покарати когось. Убив (Еней) Лутага, Лавза, Орсу, Парфену, Палму витер ворсу. Згубив багацько ватажків (І. Котляревський); // Гостро покритикувати когось.
Фразеологічний словник української мови
-
ворс —
ВОРС, у, ч. Те саме, що во́рса. На Гуцульщині (у Яворові, Річках, Космачі та Бростурові) народні ткалі виготовляють чудові вовняні ліжники з пухнатим ворсом (Нар. тв. та етн., 5, 1964, 39).
Словник української мови в 11 томах