Великий тлумачний словник сучасної мови

вощина

вощи́на

-и, ж.

Воскова основа стільника, а також видобутий із неї неочищений віск.

|| Штучно зроблений восковий лист із витиснутими на ньому з обох боків шестикутними денцями, на яких бджоли будують комірки.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вощина — вощи́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. вощина — ВОЩИ́НА, и, ж. Воскова основа стільника, а також видобутий із неї неочищений віск. На рядні лежала купа сухих вощин (І. Нечуй-Левицький); Всі ці люди внесли в хату запах пасіки: старої вощини, меду (В. Гжицький); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
  3. вощина — Вощи́на, -ни; -щи́ни, -щи́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вощина — ВОЩИ́НА, и, ж. Воскова основа стільника, а також видобутий із неї поочищений віск. На рядні лежала купа сухих вощин (Н.-Лев., III, 1956, 203); Всі ці люди внесли в хату запах пасіки: старої вощини, меду (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 128); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах
  5. вощина — Вощина, -ни ж. Вощина.  Словник української мови Грінченка