Значення в інших словниках
-
вощина —
вощи́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
вощина —
-и, ж. Воскова основа стільника, а також видобутий із неї неочищений віск. || Штучно зроблений восковий лист із витиснутими на ньому з обох боків шестикутними денцями, на яких бджоли будують комірки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вощина —
ВОЩИ́НА, и, ж. Воскова основа стільника, а також видобутий із неї неочищений віск. На рядні лежала купа сухих вощин (І. Нечуй-Левицький); Всі ці люди внесли в хату запах пасіки: старої вощини, меду (В. Гжицький); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
-
вощина —
Вощи́на, -ни; -щи́ни, -щи́н
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вощина —
ВОЩИ́НА, и, ж. Воскова основа стільника, а також видобутий із неї поочищений віск. На рядні лежала купа сухих вощин (Н.-Лев., III, 1956, 203); Всі ці люди внесли в хату запах пасіки: старої вощини, меду (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 128); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах