Значення в інших словниках
-
вощити —
вощи́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вощити —
-щу, -щиш, недок., перех. Просочувати або натирати що-небудь воском.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вощити —
ВОЩИ́ТИ, щу́, щи́ш, недок., що. Те саме, що воскува́ти. А дід одно бігає, носе [носить] вулики, підкурює їх, вощить та збирає рої (Панас Мирний); Зорину застав Боровий не з пензлем у руках, як бувало, а з лижами, які вощила (Я. Гримайло).
Словник української мови у 20 томах
-
вощити —
Вощи́ти, вощу́, -щи́ш, -ща́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вощити —
ВОЩИ́ТИ, щу́, щи́ш, недок., перех. Просочувати або натирати що-небудь воском. А дід одно бігає, носе [носить] вулики, підкурює їх, вощить та збирає рої (Мирний, І, 1954, 192); Але Зорину застав Боровий не з пензлем у руках, як бувало, а з лижами, які вощила (Грим., Незакінч. роман, 1962, 114).
Словник української мови в 11 томах