Великий тлумачний словник сучасної мови

враза

вра́за

I (ураза), -и, ж., заст.

Несправедливо заподіяна образа, прикрість.

II див. ураза I.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. враза — вра́за 1 іменник жіночого роду прикрість рідко вра́за 2 іменник жіночого роду рана  Орфографічний словник української мови
  2. враза — ВРА́ЗА¹ (УРА́ЗА), и, ж., заст. Несправедливо заподіяна образа, прикрість. [Рогач:] Та тут, як бачу, опріч сивовусих дідів, тільки блазні? [Глоба:] Боляче дошкуля [дошкуляє], хвалю! [Деркач:] Митець на вразу! (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. враза — ОБРА́ЗА (зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю), КРИ́ВДА, ЗНЕВА́ГА розм., ОБИ́ДА розм., ВРА́ЗА (УРА́ЗА) заст., ШВА́БА заст.; АФРО́НТ заст.  Словник синонімів української мови
  4. враза — ВРА́ЗА¹ (УРА́ЗА), и, ж., заст. Несправедливо заподіяна образа, прикрість. Вона ніколи не зносила врази й зневаги від братів і сестер (Коб., II, 1956, 306); [Рогач:] Та тут, як бачу, опріч сивовусих дідів, тільки блазні? [Глоба:] Боляче дошкуля, хвалю!...  Словник української мови в 11 томах