вробляти
вробля́ти
I (уробляти), -яю, -яєш, вроблювати (уроблювати), -юю, -юєш, недок., вробити (уробити), вроблю, вробиш, док., перех.
Вставляти в що-небудь, закріплюючи; укріплювати.
II див. уробляти I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови