вродливість

вродли́вість

(уродливість), -вості, ж.

Якість за знач. вродливий 1); врода, краса.

Значення в інших словниках

1. вродливість — вродли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вродливість — ВРОДЛИ́ВІСТЬ (УРОДЛИ́ВІСТЬ), вості, ж. Якість за знач. вродли́вий 1; врода, краса. Євген Вікторович викохав свій смак до жінок, вередував ними й паспорти вродливості читав з одного погляду (Іван Ле); І тільки зараз, вперше Тарас помітив її вродливість...  Словник української мови у 20 томах
3. вродливість — КРАСА́ (сукупність зовнішніх рис, фізичних якостей людини, які справляють приємне враження), КРАСОТА́, ВРО́ДА (УРО́ДА рідше), ВРОДЛИ́ВІСТЬ (УРОДЛИ́ВІСТЬ рідше), ХОРО́СТВО діал. (про вроджені зовнішні риси, вигляд людини).  Словник синонімів української мови
4. вродливість — ВРОДЛИ́ВІСТЬ (УРОДЛИ́ВІСТЬ), вості, ж. Якість за знач. вродли́вий 1; врода, краса. Євген Вікторович викохав свій смак до жінок, вередував ними, й паспорти вродливості читав з одного погляду (Ле, Міжгір’я, 1953, 15).  Словник української мови в 11 томах