вродливість
вродли́вість
(уродливість), -вості, ж.
Якість за знач. вродливий 1); врода, краса.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вродливість — вродли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вродливість — ВРОДЛИ́ВІСТЬ (УРОДЛИ́ВІСТЬ), вості, ж. Якість за знач. вродли́вий 1; врода, краса. Євген Вікторович викохав свій смак до жінок, вередував ними й паспорти вродливості читав з одного погляду (Іван Ле); І тільки зараз, вперше Тарас помітив її вродливість... Словник української мови у 20 томах
- вродливість — КРАСА́ (сукупність зовнішніх рис, фізичних якостей людини, які справляють приємне враження), КРАСОТА́, ВРО́ДА (УРО́ДА рідше), ВРОДЛИ́ВІСТЬ (УРОДЛИ́ВІСТЬ рідше), ХОРО́СТВО діал. (про вроджені зовнішні риси, вигляд людини). Словник синонімів української мови
- вродливість — ВРОДЛИ́ВІСТЬ (УРОДЛИ́ВІСТЬ), вості, ж. Якість за знач. вродли́вий 1; врода, краса. Євген Вікторович викохав свій смак до жінок, вередував ними, й паспорти вродливості читав з одного погляду (Ле, Міжгір’я, 1953, 15). Словник української мови в 11 томах