1. Словник синонімів української мови

вродливість

КРАСА́ (сукупність зовнішніх рис, фізичних якостей людини, які справляють приємне враження), КРАСОТА́, ВРО́ДА (УРО́ДА рідше), ВРОДЛИ́ВІСТЬ (УРОДЛИ́ВІСТЬ рідше), ХОРО́СТВО діал. (про вроджені зовнішні риси, вигляд людини). — Занапастила мене мати, Зов'яне марне у палатах Краса і молодість моя (Т. Шевченко); Молода княгиня усіх засліпила своєю красотою (О. Стороженко); Покинула мене мати Без грошей, без роду; Дала тільки карі очі, Хорошую вроду (Я. Щоголів); Ці два запорозькі ватажки мали кожен окрему вроду і вдачу (І. Кащенко); Євген Вікторович викохав свій смак до жінок, вередував ними й паспорти вродливості читав з одного погляду (І. Ле); Ой, мати моя, що ти гадала, Що мені світ зав'язала? Ци на хороство, ци на багатство, Ци на хорошу вроду? (П. Чубинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вродливість — вродли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вродливість — (уродливість), -вості, ж. Якість за знач. вродливий 1); врода, краса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вродливість — ВРОДЛИ́ВІСТЬ (УРОДЛИ́ВІСТЬ), вості, ж. Якість за знач. вродли́вий 1; врода, краса. Євген Вікторович викохав свій смак до жінок, вередував ними й паспорти вродливості читав з одного погляду (Іван Ле); І тільки зараз, вперше Тарас помітив її вродливість... Словник української мови у 20 томах
  4. вродливість — ВРОДЛИ́ВІСТЬ (УРОДЛИ́ВІСТЬ), вості, ж. Якість за знач. вродли́вий 1; врода, краса. Євген Вікторович викохав свій смак до жінок, вередував ними, й паспорти вродливості читав з одного погляду (Ле, Міжгір’я, 1953, 15). Словник української мови в 11 томах