1. Словник української мови в 11 томах

вродливість

ВРОДЛИ́ВІСТЬ (УРОДЛИ́ВІСТЬ), вості, ж. Якість за знач. вродли́вий 1; врода, краса.

Євген Вікторович викохав свій смак до жінок, вередував ними, й паспорти вродливості читав з одного погляду (Ле, Міжгір’я, 1953, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вродливість — вродли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вродливість — (уродливість), -вості, ж. Якість за знач. вродливий 1); врода, краса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вродливість — ВРОДЛИ́ВІСТЬ (УРОДЛИ́ВІСТЬ), вості, ж. Якість за знач. вродли́вий 1; врода, краса. Євген Вікторович викохав свій смак до жінок, вередував ними й паспорти вродливості читав з одного погляду (Іван Ле); І тільки зараз, вперше Тарас помітив її вродливість... Словник української мови у 20 томах
  4. вродливість — КРАСА́ (сукупність зовнішніх рис, фізичних якостей людини, які справляють приємне враження), КРАСОТА́, ВРО́ДА (УРО́ДА рідше), ВРОДЛИ́ВІСТЬ (УРОДЛИ́ВІСТЬ рідше), ХОРО́СТВО діал. (про вроджені зовнішні риси, вигляд людини). Словник синонімів української мови