вродливість
ВРОДЛИ́ВІСТЬ (УРОДЛИ́ВІСТЬ), вості, ж. Якість за знач. вродли́вий 1; врода, краса.
Євген Вікторович викохав свій смак до жінок, вередував ними, й паспорти вродливості читав з одного погляду (Ле, Міжгір’я, 1953, 15).
Словник української мови (СУМ-11)