вселений

все́лений

(уселений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вселити.

|| вселено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. вселений — все́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вселений — ВСЕ́ЛЕНИЙ (УСЕ́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до всели́ти. Судак, недавно вселений в Іссик-Куль, охоче харчується і сірим гольцем, що у великій кількості зустрічається уздовж берегів і в річках, що впадають в озеро (з наук.-попул. літ.); // все́лено, безос.  Словник української мови у 20 томах
3. вселений — ВСЕ́ЛЕНИЙ (УСЕ́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. ло всели́ти.  Словник української мови в 11 томах