вторувати

вторува́ти

I -ую, -уєш і рідко вторити, -рю, -риш, недок., без додатка і кому, чому.

1》 Виконувати другу партію під час співу або гри на музичному інструменті.

2》 Повторювати чиї-небудь звуки, слова, наслідувати їх.

3》 перен. Погоджуватися з чиєю-небудь думкою, повторювати чиїсь думки; підтакувати.

II див. уторовувати I.

Значення в інших словниках

1. вторувати — вторува́ти 1 дієслово недоконаного виду виконувати другу партію; підтакувати рідко вторува́ти 2 дієслово недоконаного виду прокладати, утворювати шлях  Орфографічний словник української мови
2. вторувати — ВТОРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, рідко ВТО́РИТИ, рю, риш, недок., кому, чому і без дод. 1. Виконувати другу партію під час співу або гри на музичному інструменті.  Словник української мови у 20 томах
3. вторувати — ПІДСПІ́ВУВАТИ (співати разом із кимсь неголосно або другим голосом), ПІДТЯГА́ТИ (ПІДТЯ́ГУВАТИ), ПРИСПІ́ВУВАТИ, ВТОРУВА́ТИ (вести другу партію). — Док.: підспіва́ти, підтягти́ (підтягну́ти). Вечорами дівчата співають веснянок,..  Словник синонімів української мови
4. вторувати — Вторува́ти, -ру́ю; -ру́єш (від вто́ра)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. вторувати — ВТОРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш і рідко ВТО́РИТИ, рю, риш, недок., без додатка і кому, чому. 1. Виконувати другу партію під час співу або гри на музичному інструменті.  Словник української мови в 11 томах