Словник української мови у 20 томах

вторувати

ВТОРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, рідко ВТО́РИТИ, рю, риш, недок., кому, чому і без дод.

1. Виконувати другу партію під час співу або гри на музичному інструменті.

Воздвиженський вторував басом, і тихо-тихо, як дніпрова вода, полилася гармонічна українська пісня (І. Нечуй-Левицький);

Дівчата, обнявшись, як сестри, заспівали пісню, їм тихо, тенором, вторив Василь (О. Десняк);

* Образно. Вони [дівчата] співають про вербу рясну .. Удалину летять високо журавлі над ними І співами вторують їм своїми (М. Рильський).

2. Повторювати чиї-небудь звуки, слова, наслідувати їх.

– А що – жив! а що – жив! – кричить Чіпка... – А що – жив! а що – жив!.. – вторує за ним Грицько... (Панас Мирний).

3. перен. Погоджуватися з чиєю-небудь думкою, повторювати чиїсь думки; підтакувати.

Староста кричав, а далі, видячи, що й баби зачали вторувати Олексі, замовк, сів на бричку і, сплюнувши, велів поганяти на друге село (І. Франко);

Замойський мовчав. Посланець ніби вторував його затаєним думкам (Іван Ле).

ВТОРУВА́ТИ² див. уторо́вувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вторувати — вторува́ти 1 дієслово недоконаного виду виконувати другу партію; підтакувати рідко вторува́ти 2 дієслово недоконаного виду прокладати, утворювати шлях  Орфографічний словник української мови
  2. вторувати — I -ую, -уєш і рідко вторити, -рю, -риш, недок., без додатка і кому, чому. 1》 Виконувати другу партію під час співу або гри на музичному інструменті. 2》 Повторювати чиї-небудь звуки, слова, наслідувати їх. 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вторувати — ПІДСПІ́ВУВАТИ (співати разом із кимсь неголосно або другим голосом), ПІДТЯГА́ТИ (ПІДТЯ́ГУВАТИ), ПРИСПІ́ВУВАТИ, ВТОРУВА́ТИ (вести другу партію). — Док.: підспіва́ти, підтягти́ (підтягну́ти). Вечорами дівчата співають веснянок,..  Словник синонімів української мови
  4. вторувати — Вторува́ти, -ру́ю; -ру́єш (від вто́ра)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вторувати — ВТОРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш і рідко ВТО́РИТИ, рю, риш, недок., без додатка і кому, чому. 1. Виконувати другу партію під час співу або гри на музичному інструменті.  Словник української мови в 11 томах