втілювання

вті́лювання

(утілювання), -я, с.

Дія за знач. втілювати (утілювати).

Значення в інших словниках

1. втілювання — вті́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. втілювання — ВТІ́ЛЮВАННЯ (УТІ́ЛЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. вті́лювати. Побажаймо ж тільки йому на шляхах нового художнього втілювання ясної свідомості своїх сил та власної мистецької вдачі (М.  Словник української мови у 20 томах